Історія школи
ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КРИВОРІЗЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ "ЦЕНТР ОСВІТИ"
До 2 вересня 2013 року школа мала назву "Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 56", тому історія школи, це історія КЗШ № 56
Життя стверджує, що той, хто не пам’ятає своєї історії – не має майбутнього.
Історія КЗШ № 56 надзвичайно багата та є яскравим відображенням становлення держави.
Наприкінці Великої Вітчизняної війни, у 1945 році, на базі середньої школи № 15 був відкритий перший російський клас, який і започаткував нову школу – середню школу № 56.
З того часу школа змінила свій зовнішній вигляд, але залишилася колискою для талановитих та яскравих педагогів, дітей і батьків.
Просторі, світлі класи; талановиті вчителі, активні, з вогником допитливості в очах, діти – постійна візитка середньої школи № 56, яку і тепер дбайливо підтримують педагогічний, дитячий та батьківський колективи. Час плине, а очі дитячі зігрівають душу вчителів і донині.
Дивись у вічність – .bmp)
Ти побачиш очі,
Ті очі, що палають з давнини.
Серця хлоп’ячі та серця дівочі,
І сяючі учительські обличчя,
Що відкривають двері в майбуття.
Історія була і буде вічна,
І школа буде вічна, як життя.
З 1964 року при школі почав працювати хоровий гурток.
.bmp)
Нині учасники вокальної студії та креатині лідери Дитячого шкільного об’єднання продовжують традиції творчого розвитку школи. Календарні свята, загальношкільні лінійки та урочисті заходи і нині лунають на весь мікрорайон.
Історично склалося так, що школа не лише навчала своїх учнів, а й виховувала їх в дусі поваги до оточуючих та почуття вдячності старшому поколінню: з 1969 року допомога підшефному радгоспу
має продовження в трудових десантах в теперішні часи. нас знають і люблять за реальну допомогу ветеранам війни та літнім мешканцям мікрорайону..bmp)
Не лише навчанням та працею виховується підростаюче покоління нашої школи. З 1963 року учні являються активними учасниками екскурсійних маршрутів. Перші екскурсії в післявоєнний заповідник Асканія-Нова та місто Київ відкрили дітям „великий світ”
а зараз вже стало традицією щорічно відвідувати пам’ятні історичні місця нашої країни
Минають роки, багато чого змінюється , але кожного вересня школа наповнюється дитячим сміхом,
а кожного травня зі сльозами на очах Останній дзвоник проводжає у життя нових щасливих „героїв нашого часу”.
Ми знову щасливі,
Ми знову веселі.
Ми радо танцюємо,
Радо співаємо,
Ми просто вчимося,
Працюєм, навчаємо!!!
